10 клас «Мистецтво» (з 13.04. по 04.05.2020)
Тема: «Характерні риси художніх стилів Європи
у різних видах мистецтва» (3 год)
(уроки за 13.04.2020, 27.04.2020,
04.05.2020)
Переглянути презентацію можна за посиланням:
https://docs.google.com/presentation/d/1SJK9GoGKUZVO2QBqHciJ9I9FWkYr04xaIc148TCyoYg/edit?usp=sharing
«Музика не може відтворювати
зримий образ світу, але
вона має переваги перед іншими видами
мистецтва, бо
найбільше впливає на почуття, і музиці
доступно
передавати їхній безпосередній
живий рух».
Д.Шостакович
Лекційний матеріал з теми:
1.1.Грецька музика –
найдавніша в Європі. Образ Орфея в творах композиторів різних епох.
У культурі Давньої Греції чільне
місце посідала музика, що звучала під час одружень і поховань, військових
походів і змагань, релігійних свят і театральних вистав Музичне мистецтво було
обов’язковою складовою освіти. У Греції існували школи, у яких навчали
музикуванню. Музика здебільшого була вокальною. Призначення інструментів
полягало в супроводі співу.
Найпоширенішими інструментами були духові
(флейта й авлос (подвійний габой)), ударні (бубні і металеві тарілки) та струнні (ліра і кіфара).
Музику і танці виконували під час
свят, зокрема на честь бога Діоніса. Поети співали свої вірші і гімни,
акомпануючи собі на лірі або кіфарі. Серед духових інструментів також набула
поширення сиринга (флейта Пана)
1.2. Музика епохи Середньовіччя.
В епоху Середньовіччя на зміну одноголоссю прийшла поліфонія.
Почався розвиток професійної світської
музики у творчості французьких лицарів – трубадурів, труверів та німецьких
міннезінгерів. Головню темою їхньої творчості є кохання до Прекрасної Дами.
Музичне мистецтво у період готики зберегло як релігійну, так і світську
спрямованість. У релігійній музиці змінилася значущість багатоголосся. За традицією, що вже склалася, першість у галузі
музичного мистецтва належала Франції. Твори представників цього періоду – Ф.Де
Вітрі, Г. Де Машо – як і творчість мандрівних музик, були музично-поетичною.
Гідним нащадком трубадурів став французький
композитор Г.де Машо. Він широко використовував музичні інструменти для
супроводу багатоголосного співу. Г.де Машо створив світські музичні жанри. Він
є також автором першої меси–багатоголосного релігійного музичного твору, який є
обов’язковою частиною каталоцького богослужіння. Свого розквіту жанр поліфонічної
меси досяг в епоху Ренесансу.
Музика епохи Відродження, подібно до образотворчого мистецтва, повернулася до цінностей античної
культури. Написання та виконання музики в цей період набули особливого
значення. Вважалось, що кожне дитя повинне навчитися співати та грати на
музичних інструментах.
У цей період з’явилися нові музичні інструменти. Найбільшу популярність
здобули ті з них, гра на яких давалася шанувальникам музики легко і просто, не вимагаючи особливих
навиків.
Найпоширенішими стали віоли і споріднені їм щипкові. Віола стала попередницею скрипки, а грати на ній було нескладно завдяки ладам (дерев’ яні смуги поперек грифа).
Під аккомпанемент лютні співали, як нині у супроводі
гітари.
У той час багато хто
любив грати на флейтах і ріжках. Найскладніша музика писалася тільки
що створених класвесина і органа. При цьому
музиканти не забували складати й «простішу» музику, що не вимагала професійних
виконавчих навичок.
Нові
інструменти і широка популярність музики сприяла розвитку камерної музики, яка
виконувалася у невеликих залах перед нечисленною аудиторією. Виконавців було
декілька. Переважали вокальні виступи, оскільки мистецтво співу в той час було
розвинене бульш, ніж гра на музичних інструментах. Для церкви створювалася величніша музика.
Музика епохи Відродження набула емоційного, виразного і яскравого індивідуального характеру. Вона
заговорила з людьми - і люди розуміли її мову.
В епоху Відродження формуються національні музичні школи. Найзначнішою
була нідерландська поліфонічна школа. Про
одного з її представників, Жоскена Депре, сучасники говорили, що в його творах
«відроджувалася втрачена досконалість музики стародавніх греків».
1.3. Вершинні
досягнення в царині поліфонічної музики (Й.С.Бах) і музичного симфонізму (Л.ван
Бетховен).
Слухати: Л.Бетховен
"Лунная соната" - Ludwig Van Beethoven - Moonlight Sonata
В музиці бароко яскраво втілені характерні риси
стилю: напруженість, контрасність,
динамізм. У творчості Й.С.Баха і Г.Генделя досягла своїх вершин поліфонія.
Творцем концерту у стилі бароко був А.Вівальді.
Слухати: Классическая музыка Вивальди Лучшее Classical music
Vivaldi https://www.youtube.com/watch?v=5pPhLlFe9ck
Але найяскравіше цей стиль проявився в
опері. У ній замість поліфонії композитори використовували гомофонію, в якій
лише один голос є головним, а інші його супроводжують. Це допомагало повніше і
глибше передати всі відтінки переживань людини, багатство і суперечливість її
внутрішнього світу. Наприклад, К.Монтеверді вважав, що музика повинна не
розважати, а спонукати людину шукати
відповіді на складні життєві питання. Композитор створив «схвильований стиль»,
який передавав драматизм дії.
1.4. Відень – центр музичної культури Європи. Віденська класична
школа (Й.Гайдн, В.-А.Моцарт, Л.ван Бетховен). Вальсова династія Штраусів.
Віденський бал.
Відень – столиця Австрії та колишньої Австро-Угорської імперії. У кінці XVІІІ – початку ХХ ст.. це місто стало одним з
найголовніших культурних осередків Європи. У Відні жили та творили видатні
композитори: В.А.Моцарт, Х.Глюк, Й Гайдн, Л.ван Бетховен, Р.Вагнер, Й.Брамс, Штрауси – батько і син,
Ф.Шуберт, І Кальман та багато інших.
В.А.Моцарт, Й Гайдн, Л.ван Бетховен стали засновниками віденської класичної
школи. Її стильові особливості та демократична спрямованість були тісно
пов’язані з ідеями епохи Просвітництва.
Саме в цей період остаточно сформувалася сонатна форма, що заснована на розробці
та протиставленні двох контрасних тем, визначився класичний склад частин сонати
і симфонії. Основною особливістю даного напряму було застосування трьох
прийомів: обов’язкого
акомпанементу, наявності наскрізних тем і робот над темою і формою.
На початку ХХ ст. була заснована Нова віденська
школа – творча співдружність композиторів А.Шенберга та його учнів, які
декларували зв’язок з традиціями віденської класичної школи, але об’єктивно
були представниками експресіонізму. Принципи Нової віденської школи справили
великий вплив на музичне мистецтво ХХ ст.
Відомим реформатором оперного стилю, одним
із видатних представників епохи класицизму,
був Х.В.Глюк, автор опери «Орфей і Евридика».
Упорядкованість, завершеність, сувора система пропорцій, відповідність частин
твору і внутрішня єдність цілого є характерними якостями творів відомих
віденських класиків Й Гайдна, В.А.Моцарта, і Л.ван Бетховена. Художні образи
їхніх творів характеризуються логічністю та виразністю, суворою врівноваженістю
й гармонійністю. Музика як неповторний вид мистецтва набувала нарешті
естетичної самостійності.
Австрійський
композитор, представник віденського класицизму, який вважається одним із
геніальніших музикантів в історії людства Він залишив багату творчу спадщину:
понад 600 творів; більше ніж 50 симфоній, 23 опери, велику кількість
інструментальних концертів, 32 струнні
квартети, 35 сонат для скрипки. Музика Моцарта – вершина класичної епохи
за чистотою мелодії та форми. Твори митця сповнені неймовірної глибини думок і
почуттів, вони сміливі й дуже прогресивні для свого часу, змушують слухача
разом із композитором співпереживати, радіти і сумувати. Головними темами й
суттю творчості видатного композитора-гуманіста завжди були людина та її щастя.
Раджу
прослухати:
1.5. Творчість і виконавство музикантів-романтиків Ф.Шопена,
Ф. Ліста.
Романтизм, як відомо, охопив усі духовні сфери культури – образотворче мистецтво,
театр, музику. Найяскравіше риси романтизму втілені в музиці німецьких та
австрійських композиторів – Ф.Шуберта, Р.Шумана, Ф.Мендельсона. У багатьох
європейських країнах саме тоді сформувалися національні музичні школи. Свого
розквіту вони набули за часів творчої діяльності композиторів, таких як Ф.Шопен
у Польщі, Ф.Ліст в Угорщині, М.Глінка та П.Чайковський у Росії, Е.Гріг у Норвегії, М.Лисенко в
Україні. Патріотична тематика в музиці цих митців невіддільна від лірики, від
світу почуттів, які вони розкривають у різноманітних музичних образах.
Слухати: П.И.Чайковский - Вальс цветов - Tchaikovsky - Waltz of the Flowers
Романтизм вплинув і на розвиток балету, в першу чергу, у Франції.
Розвиток техніки стрибків, поява танцю на пальцях (на пуантах), напівпрозорої
широкої спідниці надали образу танцівниці невагомості. Романтизм у драматичному
театрі пов’язаний із діяльністю трагічних акторів, виразною особливістю яких
була бурхлива емоційність, вираження почуттів, інтонації «світової скорботи».
Засновник
національної класичної школи Фредерік Шопен був неперевершеним
творцем мелодій. Його композиторська техніка багато в чому відступає від прийнятих в його епоху правил і прийомів.
Творча спадщина Ф.Шопена – півсотні мазурок,
три фортепіанні сонати, декілька балад, однак особливої популярності набули
його вальси. Він відомий і як талановитий піаніст – виконавець своїх творів.
Його романтична музика сповнена надзвичайної щирості почуттів. Справжні
шедеври митець створив у жанрі
фортепіанної музики, будучи неперевершеним творцем нових мелодій, манер
виконання, які суттєво відрізнялися від прийнятої на той час виконавської
техніки.
Ще одне новаторство композитора –
неперевершена поліфонія його музики: виразна мелодія нового типу поєднувала в
собі вокальні та інструментальні, пісенні та танцювальні динамічні елементи.
Слухати: Вальс
Дождя (Фредерик Шопен) https://www.youtube.com/watch?v=1-Z0EAobu_I
Ференц Лист – видатний угорський
композитор і піаніст зі світовим ім’ям, яскравий представник романтичного стилю
в музиці. Вся його прогресивна творча діяльність пов’язана з національною
угорською культурою, з народно-визвольною боротьбою рідної країни. Найкраща
частина творчого здобутку композитора – це його фортепіанні твори. Геніальний
піаніст оновив звучання фортепіано, зробивши з нього «цілий оркестр».
Улюблений жанр Ф.Листа – рапсодія. Цей жанр дав можливість широко
використовувати народні й національні мотиви, що, власне і було творчим кредо
митця.
Слухати: Ференц
Лист «Грезы любви» https://www.youtube.com/watch?v=xWVTWJkpnmM
В світовій музиці у стилі реалізму
писали Дж.Верді, Ж.Бізе, М.Мусоргський, М.Лисенко та інші. У музиці імпресіонізм найяскравіше
представили два французьких композитора – К.Дебюссі та М.Равель. Вони дійсно
«примусили» напівтони розповідати про золотисті сонячні відблиски, що виграють
на поверхні моря, про легкий вітерець. У їхній музиці
звучать усі звуки світу.
Слухати: 11
Лунный свет Клод Дебюсси https://www.youtube.com/watch?v=B3EAvIK54dk
1.6. Шансон – унікальне явище французького музичного мистецтва
В історії муичного мистецтва
кожна країна залишила світові свої суто національні явища, які є її своєрідними
візитними картками. Наприклад, джаз став результатом взаємодії двох музичних
культур – культури нащадків африканських рабів та білого населення США; два
види японького театру Но і Кабукі –
угікальне явище театрального та музмчного мистецтва Далекого Сходу. У музичному
мистецтві Франції - це шансон.
Осоливої популярності цей жанр набув на межі ХVІІІ
– ХІХ ст.. оазом з революційним підйомом народу
мандрівні співаки тоді швидко відгукувалися у своїх піснях на злободенні
події. Пісні революційного періоду (1789р.) склали цілу епоху в історії
французької музики. Найчастіше автори цього жанру брали вже
Існуючі
мелодії і пристосовували до них нові слова.
У 1950-х роках сформувалися два головні
напрями оригінальної франкомовної пісні, що існують до цього часу: класичний
шансон і естрадна пісня. У шансові першорядне значення надавалося
поетичній компоненті пісні Автори тексту, як правило, самі були і виконавцями.
Одними з перших виконавців цього музично-поетичного напряму були Моріс Шевальє,
Едіт Піаф, Жорж Брассанс, Жак Брель, всесвітньої відомі Шарль Азнавур і
Сальваторе Адамо, у творчості яких поєдналися кращі традиції французької
авторської пісні: лірична камерність і музичність. Їхні пісні набули популярності в усіх країнах
світу.
Слухати: Эдит Пиаф - Padam, Padam https://www.youtube.com/watch?v=XvvGLg93DxY
Жорж
Брассенс - Дурная Репутация (пер. Б. Рысева)
Charles Aznavour / Шарль Азнавур & Mireille Mathieu / Мирей Матье - Une vie d'amour / Жизнь в любви
https://www.youtube.com/watch?v=vj1IYf31dKs
Шансон не забутий і в наш час. Шансоньє,
які прийшли на сцену в кінці ХХ - на початку ХХІ ст..використовують нові
підходи до сучасної легкої музики. Вони включають елементи року,
латиноамериканські та інші етнічні ритми, електронну музику тощо. Але, як і
раніше, всі виконавці дуже вимогливо ставляться до змісту текстів своїх пісень.
Виконавці французьких естрадних пісень Ів
Монтан, Мірей Мат’є, Джо Дассен, Даліда, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен
Фармер не є шансоньє в класичному розумінні цього слова, хоча межа між шансоном
і естрадною піснею досить умовна. За межами франкомовних країн всіх виконавців,
які співають французькою мовою, часто називають шансоньє.
Слухати(не пожалкуєш повний
релакс для душі!!! )
Мирей Матье - Pardone moi https://www.youtube.com/watch?v=rla8QExKaLU
Патрисия Каас - Осенние листья https://www.youtube.com/watch?v=1QE9myQwuK8
Таким чином, шансон є популярною
композицією, дуже ліричною, завжди сповненою почуттів і змісту. Насамперед
увага приділяється мелодії. Вірші зазвичай присвячені красивим історіям життя і
кохання. Головне завдання музики шансону в ї класичному розумінні – передати
відтінки настрою виконавця, щоб слухач тех. Захотів наспівувати мелодії
шансоньє.
В
епоху постмодернізму простежуються тенденції до об’єднання різних музичних
стилів та жанрів – полістилістика (коли в одному творі об’єднані елементи
різних стилів та епох, різноманітність музичних цитат). Стираються кордони між
«високим»мистецтвом та «комерційною» культурою. Якщо в епоху модернізму твори
музики розглядались як віддзеркалення зовнішнього світу, то в епоху
постмодернізму частіше музика була видовищем, продуктом масового споживання.
Звернення до
різних стилів та напрямків музики в усій її історичній багатокольоровості стало
практично характерною рисою творчості композиторів, які писали у стилі
постмодернізму. Індивідуальний стиль композитора поступово втрачав свою
оригінальність, що виражалося в підборі музичних та технічних засобів, способів роботиз ними. Виник так званий
постмодерністичний тип художнього мислення. Слухачам не нав’язувалися жодні
образи та ідеї. Кожний знаходив для себе щось особисте. В цьому стилі й різних
його напрямках написали свої твори відомі композитори А Шнітке, В. Сильвестров,
Л.Десятников та інші митці.
·
В підручнику
опрацювати стор.173-177;
·
Виконати запитання та
завдання для самоконтролю та самоперевірки (стор. 177-178): І розділ – «Оберіть
одну правильну відповідь» – 3 питання (обов’язково); ІІ розділ – «Дайте коротку
відповідь на запитання» - обираєте одне питання (на власний розсуд); ІV розділ –
«Поміркуйте» - письмово висловитися щодо виразу О.Уайльда.
· Підготувати міні –проекти (у вигляді буклету, лепбуку, колажу…) на одну з
тем (на вибір):
ü Образ Орфея в творах композиторів різних епох.
ü Віденський бал.
ü Італія – батьківщина оперного мистецтва. Дж.Россіні і Дж.Верді.
ü Міланський театр Ля Скала і розвиток співу бельканто (Е.Карузо,
Л.Паваротті)
ü Твори К.Дебюссі – енциклопедія імпресіоністських образів.
ü Галерея портретів видатних шансоньє Франції (Е.Піаф, Ш.Азнавур иа ін.).
ü Загадки гурту «Бітлз».
Інтернет-ресурси (раджу переглянути)
- Романтическая
французская романтическая традиционная инструментальная музыка
Немає коментарів:
Дописати коментар