субота, 16 травня 2020 р.

8 клас Мистецтво "Реалізм"


8 клас   «Мистецтво
                                            (8-А  - 15.05., 22.05., 29. 05.2020)
                                             (8-Б –  05.05., 12.05., 19.05.2020)



Повний конспект за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1v4LWkJnCC0uxcGU-A56q5Ptf_1jkFRnQxfZpgabrWQg/edit?usp=sharing
                                             
Презентація до уроку за посиланнямhttps://docs.google.com/presentation/d/1CahtSnNGIN4L1OdIj66RnhyfTbMhlGvgIcf6fXQ4ZPY/edit?usp=sharing



    Тема: «Реалізм як окремий стиль в мистецтві ХХ століття»

План вивчення даної теми:
1.      Характерні риси стилю.
2.      Характерні ознаки архітектури  другої половини ХІХ ст..
3.      Своєрідність мистецтва скульптури. Творчість італійських  скульпторів. Найкращі твори кінця ХІХ ст.. Творчість французького скульптора Огюста Родена.
4.      Характерні риси стилю в живописі. Сюжет і герої картин. Зіткнення у мистецтві живопису дійсних реалістичних тенденцій з натуралістичними й імпресіоністичними.  Лідер у розвитку європейського мистецтва – Франція. Найяскравіший представник реалістичного стилю у французькому мистецтві ХІХ ст.. – Г.Курбе.  Українські художники-реалісти: І Рєпін, М.Пимоненко, М.Ярошенко, С.Васильківський.
5.      Прояв характерних рис нового стилю – реалізм – в музичному мистецтві. Творчість західноєвропейських композиторів другої половини ХІХ ст.. Р.Вагнера, Ж.Бізе, Дж.Верді, І Брамса.  Головний жанр у творчості композиторів-реалістів – опера.  Становлення реалістичного стилю в українському музичному мистецтві. Активне формування самобутньої композиторської школи. Творчість композиторів другої половини ХІХ ст..: М.Лисенка, С.Гулака-Артемовського.

Лекційний матеріал з теми
1.    На вашу думку, який вид мистецтва має кращі можливості  
       для зображення правди життя? Як би ви назвали стиль, що  
       відображає життя в справжніх образах, а не у вигаданих, що
      виникли в уяві митця?
     У середині ХІХ ст. романтизм поступився місцем реалізму, який часто розглядають як його протилежність, як мистецтво втрачених ілюзій. Романтики намагалися створити нову, прекрасну реальність, а реалісти – відобразити правдиву.  Розвивався реалізм у різних країнах не водночас і набував різноманітних форм.  Нерідко митці починали свій творчий шлях як романтики, а згодом приставали на позиції реалізму.  У цей період у мистецтві існували класицистичні, романтичні й реалістичні тенденції.  Усі ці стилі тяжіли до вищих орієнтирів краси, але обирали різні шляхи її досягнення.
   Реалізм (з лат –речовий, дійсний) сповідував необхідність правдивого відображення дійсності; його характеризують пізнавальна функція мистецтва, правда життя, утілена специфічними засобами мистецтва, проникненням у реальність.
     Вперше цей термін використав французький літературний критик Шанфльорі в 50-рр. ХІХст. Для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму та академізму. Розповсюдження країнами Європи реалізму як напрямку мистецтва слідує за епохою романтизму і передує символізму.
    Реалізм став не лише мистецьким напрямом, але й ідеологією епохи, виробивши власні методи й прийоми відображення дійсності, проявившись в науці, освіті, соціальній сфері.
   Творчість представників цього напряму відзначено широкою палітрою проблем; митці піддавали аналізу психологічні прояви людських характерів, побут героїв, світ речей і природи.





Визначальні риси реалізму


2. Реалізм в архітектурі був виразним, нескладним, без вигадливих форм і зайвих деталей, з опорою на природну красу і натуральність. Застосовувався загалом у будівлях міського призначення: заводських, фабричних, житлових. У напрямі будівництва нових типів споруд і житлових комплексів розвивається архітектура Франції, де починають використовувати нові матеріали: скло, сталь, залізо, пізніше — залізобетон.
     В архітектурі того часу міцно переплелися споруди різних стилів, серед яких: неороманський, єгипетський, грецький, неогрецький, чиказька школа, американський ренесанс. Приклади застосування декількох стилів в одній споруді зустрічалися досить часто.
     Найбільшого поширення реалізм набув в радянській архітектурі. Видатні архітектори радянського часу, які працювали у декількох стилях: К. Алабян, В. Гельфрейх, Г. Гольц, О. Душкін, Й.Лангбард, М. Мінкус, Л. Поляков, Л. Руднєв, П. Федоровський, І. Фомін, О. Щусєв та інші.
   Характерні риси реалізму в архітектурі:
     

    Палац культури і науки (пол. Pałac Kultury i Nauki (PKiN)) (колишній Палац культури і науки ім. Йосипа Сталіна) – найвищий хмарочос у Польщі, знаходиться в самому центрі Варшави на площі Дефіляд. Побудований за три роки під керівництвом радянського архітектора Льва Руднєва і введений в експлуатацію у 1955 році. Архітектурний стиль — суміш архітектурного арт-деко, соціалістичного реалізму і польського історизму. Тепер тут знаходяться офіси багатьох компаній і державних установ (кінотеатри, театри, магазинах, університети (Collegium Civitas), наукові органи). Також тут проходять різні види виставок і ярмарок, серед яких Міжнародний книжковий ярмарок (з 1958 р.). В палаці розташовані конференц-зал на 3000 чол., музей техніки, музей еволюції ПАН і Палац Молоді з басейном.
    Пала́ц образотв́орчих мистецтв (ісп. Palacio de Bellas ArtesПаласіо-де-Бельяс-Артес) — оперний театр в Мехіко, збудований із каррарського мармуру, відрізняється винятковою пишністю декору в стилях боз-ар і ар-деко.


3.  До числа скульпторів, які працювали в стилі реалізм, відносять французьких майстрів Е. Бурделя, А. Майоля, Ш. Деспіо, котрі розпочали новий етап розвитку французької скульптури, вносили гуманістичний зміст у сурові закони пластики.
   
Скульптура реалізму характеризується гуманістичними, героїчними рисами, драматичністю та динамічністю, увагою до реалістичності в образах.
   Серед постійних тем Бурделя — античність. Але привабила скульптора не доба Перікла чи Праксителя, а архаїчна Греція, ще напівдика і щира в виявах почуттів. Серед творів майстра — «Помираючий кентавр», напівдикий «Геракл-лучник», поетеса Сафо. Для Монтобана Бурдель створив монументальну композицію «Франція», де країну уособлювала скульптура Афіни. Античні образи і музи присутні на рельєфах для театрів Елисейських полів і театру опери в Марселі.

                                        Монумент мешканцям Монтобана, які загинули у війні 1870 року.
     Кращі твори Бурделя пройняті духом героїчної боротьби. В центрі уваги скульптора — могутні характери, активні та цілеспрямовані люди. Він тяжів до динаміки крупних пластичних мас, що мали внутрішній рух. Звертався до мистецтва Древнього Сходу, античної архаїки, готики, створював пам'ятники та монументальні ансамблі.
«Ми досить малі перед силами світу, - говорив Бурдель, - і все ж … Так, ми усвідомлюєм необ’ємну велич неба, символ порядку та гармонії. Але над нами особливе небо. Воно не синє, не сіре, не чорне. Наше небо – це наш внутрішній світ, і все ж нам не дано осягнути
його до кінця».
    Бурдель створив яскраві емоційні та психологічні образи, до яких відносимо і відомий образ композитора Л. ван Бетховена.
Франсуа Огюст Рене Роден (1840-1917) визнаний одним із творців сучасної скульптури. Він досяг віртуозної майстерності в передачі художніми засобами руху та емоційного стану своїх героїв і в зображенні людського тіла.  Серед головних творів О.Родена – скульптури «Мислитель», «Поцілунок», «Ворота пекла»
                                            
     Леонід Володимирович Позен  розробляв історичний і побутовий жанри в станковій скульптурі, звертаючись до реального життя й національних тем (памьятники М.В.Гоголю і І П.Котляревському в Полтаві, портретні бюсти відомих сучасників, а також кабінетна скульптура: «Скіф», «Лірник», «Жебрак»)


4. Як стиль живопису, реалізм поширився майже на всі жанри: потртрет, пейзаж, натюрморт.  Улюблена тематика художників-реалістів – це картини з жанровими сценами сільського й міського життя селян, робітничого класу, сцени вуличного життя, кафе і розважальних місць. Реалісти прагнули максимально правдиво і в динаміці передати мить життя, підкреслюючи особливості, зовнішності дійових осіб, їхні емоції і почуття.  Художники зображували реальних людей, а не ідеалізовані типи, вільно передавали на полотнах реальні ситуації.
   Реалізму притаманне глибоке проникнення в сутність життєвих явищ. У ХІХ ст. народжується новий тип діяча мистецтва – «вільний худождник. Він уже  не слуга аристократичного двору; це інтелігент у сучасному розумінні цього слова: освічений, незалежний, відданий ідеалам мистецтва.

    Серед представників напрямку «реалізм» в образотворчому мистецтві – легенда іспанського мистецтва Франсіско Гойя. Його картина «Дівчина з глечиком» - одна з найславетніших. ЇЇ створено за мотивами подій народно-визвольної боротьби Іспанії у період наполеоновських воєн.
                                          В чому полягає сюжет картини?
   У французьком реалізмі найбільшої популярності ннабув пейзаж Художники прагнули передати справжній світ, природу провінції, вважаючи, що саме сільські пейзажі демонструють «справжню» Францію.
     Ж.Гюстав Курбе – живописець, пейзажист, портретист, один з видатних митців Франції ХІХ ст. Він очолив французьку реалістичну школу, що поширилася іншими країнами.
   Один з найталановитіших художників-реалістів Франції – Жан-Франсуа Міллє, один іззасновників барбизонської школи, який звернувся до рідної природи, обравши провідною темою своєї творчості життя та працю селян, яких зображував з надзвичайною теплотою, проникливістю і правдивістю.
   Оноре Вікторен Домьє – французький графік, живопискць і скульптор, майстер сатиричного малюнка й літографії. Для його творчості характерні гострогротескні карикатури на правлячу верхівку й міщанство.
                                       
«Віяльниці» Г.Курбе     «Збиральниці колосків» Ж.Ф.Мілле  «Вагон третього класу» О.Домьє
 
     Один з найвидатніших майстрів реалізму ХІХ ст. Ілля Юхимович Рєпін охопив і яскраво показав найрізноманітніші аспекти життя та історії Російської імперії, у портретному жанрі – зобразив усіх видатних представників  нації свого часу. У кожному образі художник зумів показати неповторно індивдуальну своєрідність, багатство психології, характеру, внутрішнього світу. У різні часи Рєпіним були написані портрети хірурга Миколи Пирогова, колекціонера Павла Третяковського, актора Михайла Щепкіна, письменників Івана Тургенєва і Льва Толстого, композитора  Модеста Мусоргського  і багатьох інших відомих люей того часу.  Значне місце в його творчому доробку посідала українська тема.
       Чому, на вашу думку, І.Рєпін досить активно звертався до української тематики?
                   «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
   Українські митці по-різному втілювали принципи реалізму у своїй творчості. Провідними членами Товариства передвижників стають вихідці з України: Трутовський, Пимоненко, Ярощенко, Куїнджи, Мурашко. Новаторське мистецтво передвижників завдяки виставкам  у Києві, Харкові, Одесі ставало здобутком широких верств населення, виховувало художній смак і громадянські почуття українців. Під впливом зростання національної свідомості в суспільстві виникла реалістична художня школа Миколи Івановича Мурашки.
       Костянтин Олександрович Трутовський – живописець-жанрист, який виконав незліченну кількість картин, акварелей і малюнків олівцем, зобразивши сцени народного життя, типи й характеридрібних поміщиків, виявляючи тонку спостережливість, дотепність і нерідко поетичне чуття.
   На портретах роботи Миколи Олександровича Ярошенка поряд із людьми інтелектуальної праці можна побачити типових для демократичного мистецтва пересічних персонажів. Новаторською для пейзажу була творчість Архипа Куїнджі. (детальніше в 9 класі)
 Найбільшу увагу у своїй творчості Микола Корнилійович Пимоненко приділяв селянській темі. Теми для побутових картин митець узяв з українського життя.  Твори сповнені великої поваги митця до традицій і побуту свого народуосяяні любовью до рідної землі.  У творах Пимоненка відображені найрізноманітніші миті повсякденного життя простих українців: праця, відпочинок, зустрічі, розставання, побачення, святкові ворожіння, Зазвичай реалістичний сюжет на полотнах Пимоненка розгортається на тлі чарівної природи. Його твори виставляли в галереях Мюнхена, Парижа, Берліна, Лондона.
    
«Святочне ворожіння»                                                                           «У чистий четвер»
   Улюблений мотив полотен Сергія Івановича Васильківського – ураїнський степ. Жваві фігури його картин «Запорожець на розвідці», «Гон почався», «Сторожа запорізьких вольностей» прикрашають колекції вітчизняних музеїв образотворчого мистецтва.

5.  У музичному мистецтві реалізм остаточно утвердився в другій половині ХІХ ст. Музика реалізму глибоко й правдиво відтворює та багатогранно змальовує свого головного героя – звичайну людину. Основна тема творчості – повсякденне життя людини. Людські почуття і думки виражені через інтонацію, мелодію, темп, ритм, динаміку.
     Композитори-реалісти збагатили музичне мистецтво образами з повсякденного життя та визначних історичних подій за участі народних мас. Реалізм – це доба введення народної пісні в музику, піднесення її до інтонаційного узагальнення. Реалістичні тенденції яскравіше за все проявилися в оперному мистецтві.
   Видатний італійський маестро Джузеппе Верді – гордість світової музичної спільноти. Його творчість є одним з найбільших досягнень світового оперного мистецтва і кульмінацією розвитку італійської опери ХІХ ст. Композитор покладався на свій мелодійний дар, його творчі прийоми в оркестровці та новаторство були настільки сміливими, що не знайшли послідовників серед сучасників.
     У репертуарі будь-якого театру неодмінно є кілька із 26 опер митця: «Травіата», «Ріголетто», «Аїда», «Бал-маскарад», .Любов до людей, правдивість сюжетів, мелодійна виразність музичної мови – ось характерні риси оперного мистецтва композитора. Герої його опер – принижені, відкинуті суспільством, але наділені щирими почуттями, благородством і моральною силою.
                  Що повьязує героїв опери «Ріголетто» з французьким письменником Віктором Гюго?

Слухати: Риголетто» Дж. Верди. Песенка Герцога («Сердце красавицы»)/ Rigoletto. La donne e mobile                  https://www.youtube.com/watch?v=2Yhmh5PGu1c

Джузеппе Верди - Увертюра к опере "Травиата"    
                                             https://www.youtube.com/watch?v=FUstk2BA9o4

   Родоначальником національної музичної школи України вважають Миколу Віталійовича Лисенка. Він втілював національні художні ідеали у своїй творчості, правдиво відтворюючи життя свого народу. Опанувавши європейський досвід, Микола Лисенко досяг вершин професійності в своїй творчості.
    Його діяльність як видатного композитора, піаніста, диригента, педагога, фольклориста дала поштовх розвитку професійної музики в Україні. Митець пропагував українську музичну культуру за кордоном, завдяки чому вона отримала визнання як рівноправна між музичними культурами світу.
    Музична спадщина Лисенка надзвичайно розмаїта:11 опер, понад 80 творів різних форм на тексти Кобзаря, інструментальні твори, музика до театральних вистав. Ячкравість і щирість музичної мови, співзвучність ьмузики  та сюжету, уміння розгорнути драматичну дію й намалювати рельєфні образи – усе це притаманне М.В.Лисенку як оперному композиторові.  Спираючись на досягнення російських компорзиторів (М.І.Глінка), на досвід С.Гулака-Артемовського, традиції українського театру, Лисенко збагатив жанр української опери.  У його творчості вперше в Україні оформилася історико-героїчна народна драма «Тарас Бульба», яку він писав майже 10 років, та опера: лірико-побутова «Наталка-Полтавка», казково-фантастична «Різдвяна ніч», «Утоплена», дитяча «Коза-Дереза», «Пан Коцький».
Слухати:                                          https://www.youtube.com/watch?v=P4_snhTmmMA
М.Лисенко Пісня Наталки з опери "Наталка Полтавка"
                                                       https://www.youtube.com/watch?v=__ynRtoe9MA

    Одним з відомих композиторів ХІХ ст. в Україні був Семен Степанович Гулак-Артемовський – оперний співак, драматург.З дитинства виявив здібності до музики, мав чудовий голос і добре співав. Саме через спів відбулося його знайомство з великим російським композитором М.І.Глинкою.
  Славу йому, як композитору, принесла створена за власним лібретто у 1862р. Опера «Запорожець за Дунаєм» - перша класична опера в Україні. Знаючи добре закони театральної сцени, він зумів створити цілісний художньо довершений твір.


Домашнє завдання:
·         В підручнику опрацювати стор.160-177;
·         Скласти сенкан до теми «Реалізм» (алгоритм пам’ятаєте з попередньої теми)
·         Запитання та завдання для самоперевірки та самоконтролю – стор.178-179:
І розділ – оберіть правильну відповідь: 1-4 завдання (стор.178, письмово);
·      Зверніть увагу на завдання-запитання, які прописані курсивом червоним кольором в самому лекційному матеріалі. Виконайте їх, будь ласка, письмово в зошиті.
·      Підготувати міні-проєкт:
*      Створення українського професійного театру. Діяльність музично-театральних труп на чолі з М.Кропивницьким, М.Садовським, М.Старицьким, П.Саксаганським, І Карпенком-Карим.
*      Творчий шлях М. Заньковецької.
*      Творчість М.Вербицького.
Інтернет-ресурси
ü  Урок мистецтва №30 в 8 класі "Стиль Реалізм. Архітектура
                                                           https://www.youtube.com/watch?v=Z9PVJLM1xv8
ü  Реалістичний стиль в образотворчому мистецтві
                                                              https://www.youtube.com/watch?v=uIAqtiOY2ps
                                                            https://www.youtube.com/watch?v=Y0gNAAL9Ibo

Немає коментарів:

Дописати коментар